Риболовля на Дніпрі сплавом

Риболовля на Дніпрі – інша річка, інша риба, інша ловля, все незвично порівняно з більшістю річок. Саме тому люблю сплав по Дніпру від російсько-білоруського кордону до м. Дубровно. Доля помотала по різних краях і різних річках, але річка Дніпро особлива, найкраща!

Тягне на сплав і душевна тиша річки. Начебто траса “М1” поруч, але хороших під’їздів замало, на багатьох ділянках глухомань повна, а ночувати пристаємо до берега в гущавині чагарнику в сусідстві з кабанами і навіть ведмедями – краса! Річка швидка, кам’яно-піщана, позбавлена зимувальних ям, і вся риба сильно розкидана навіть у передзимовий період. І затоки незвичайні, часто такі мініатюрні, що навіть човен не розвернеться, проте саме тут можна нарватися на веселе щуче зібрання. Насамперед восени – найкращий час для сплаву.
Що стосується розмов про те, що на верхніх ділянках річки “всю рибу потруїли”, скажу так. Так, кілька років тому від самого Смоленська пливла вниз по річці дохла риба, але навіть у цей період щука на Дніпрі відмінно ловилася. Але нині річка відновилася по всій рибі. Хай там як, на моїх останніх сплавах щуки менші за 1.5 кг не сідали, клювань вистачає.

Риболовля на Дніпрі: тактика облову

Два сезони поспіль рівень річки вкрай нестійкий, на верхніх ділянках це особливо помітно. У таких умовах риба не стоїть на місці, постійно змінюючи місця проживання, і не факт, що сьогодні побачиш клювання там, де нещодавно тягав щуку за щукою.
Ось на останньому сплаві поспішив до заплави, де напередодні добре відловився, але навіть удару не відчув. Але ж нічого не змінилося на річці, погода рівна, тільки рівень води дещо знизився, і пішла із заплав щука. Зате відшукав рибу вздовж урвищ на прибережних свалах, зубаста бадьора, зловити таку – справа техніки, коли знайдеш.
Під час пошуку усвідомлюю, що щука є на всіх ділянках річки, навіть на прямих, нічим не примітних прогонах, але тут вона зазвичай сильно розсіяна, і безліч місць абсолютно порожні. Значно перспективнішими є річкові повороти, де звичайні класичні звали, складні течії, тут і дрібнота в основному тримається, і хижак поруч десь пасеться. Під час облову якихось складних місць можна без проблем працювати короткими закиданнями. Риба зовсім не боїться, часто бере практично біля борту. Стосується це не тільки щуки, а й судака, великого окуня.
Заздалегідь прорахувати кльові точки саме сьогодні неможливо. Їх доводиться обчислювати методом тику, підключаючи і рибальську інтуїцію, не особливо сподіваючись на допомогу ехолота, особисто я його під час сплаву не використовую. Єдина наводка під час пошуку щуки, навіть пізньої осені, – ігнорувати значні річкові глибини, хоч який привабливий вигляд вони мають. Найробочіші лежать у межах 1.5-2 м. Буває, навіть не метровій глибині нормальні екземпляри стоять. Та ось тільки таких робочих глибин – “півреки”, і постає важливе питання – чи потрібен під час сплаву якір?
Багаторічний досвід риболовлі показує, що зазвичай успішніше ловить той, хто не якорить свій плавзасіб на кожному перспективному місці, а обловлює річку безупинно. Це не примха і не просто традиція, це банально вигідно в плані риболовлі. Так, багато риби може залишатися за спиною, її не вдається взяти відразу, але попереду за курсом риби не менше, і серед млявих особин напевно трапляться активні, яким тільки дай приманку. Звичайно, в особливо цікавому місці є сенс кинути якір і обловити точку більш предметно. Але недовго, 15-20 проводок, і якщо клювань немає, то рухаюся далі.
Колективний пошук дуже не допомагає знаходити рибу. Часто ходжу один, і не скажу, що улови гірші порівняно з тим, коли ходимо удвох – утрьох на плотах або човнах. Дніпро у верхній течії не дуже велика річка, тут особливо не розвернешся ланцюгом. Та й узагалі, у кожного своя риба. Це добре проглядається в рідкісні періоди, коли на річці затісно від човнів. На таких рибалках не намагаюся когось обігнати, щоб пройти першим цікаві місця, а навпаки, прилаштовуюсь у хвіст основній колоні, знаючи, що моя риба на мене чекає. Єдине, що удвох веселіше, та й підстраховка один одного важлива, особливо під час сплаву на плоту. Хіба мало що може статися, або знадобиться допомога під час виведення трофейної щуки.

Облов заплав

Дуже цікаві дніпровські заплави, які останніми роками сильно заростають, і щуці це явно подобається. Ці заводі тільки на вигляд непоказні, мініатюрні, але саме тут щука може збиратися щільними компаніями, що особливо характерно для осені. І кидаючи практично в одну точку, реально підняти кілька щук до 2-3 кг. Можна взяти тут навіть велику, але одну – менші побратими зазвичай тримаються десь віддалік.
Під час облову зарослих заплав часто виникає бажання обловити тільки їхній край. Але це помилка! Щука і восени часто забирається саме в зарості, і ловиться тільки по невеликих вікнах. Для літа цей момент ще актуальніший, але ловити влітку в таких місцях украй складно – дуже багато трави, якщо тільки запускати в справу “незацепляйки”.

Риболовля на Дніпрі: сплав із ночівлею

Дводенний сплав річкою з ночівлею значно надійніший за одноденну риболовлю, навіть якщо добре знаєш річку. Є можливість спокійно обловити тривалу ділянку. І найголовніше – перевірити активність щуки на вечірній та ранковій зорьці, бо періодами саме цей час і приносить основу улову. Відповідно, що раніше починаєш одноденний сплав і пізніше закінчуєш, то вищі шанси на успіх, та тільки непросто закласти такий графік лову на одноденну риболовлю сплавом.
Для ночівлі вибираємо глухі, спокійні місця, зазвичай у районі Россасно. У цих краях траплялося нічне злодійство, у когось спінінг можуть стягнути, у когось навіть човен. Тому стаємо в оточенні густого чагарнику, щоб чутно було, якщо хтось іде. Околицями ночами бродять дикі кабани, лосі, вовки, козулі, навіть ведмеді, але ми розпалюємо багаття, і запаху диму звір боїться. Якщо сплавляємося на плоту, то беру із собою намет, де й сплю на туристичному килимку.

Підбір приманок

Останніми роками на Дніпрі різко зросло значення підбору приманок – хижак “розумнішає” буквально на очах. Не скажу, що потрібне велике розмаїття, але підбирати обманки доводиться ретельно.
Під час лову щуки чомусь знизилися можливості гуми, що досить дивно з огляду на величезне розмаїття силіконових приманок. Проте навіть досвідчені “джигіти”, які раніше тягали щук на ура, зараз часто нарікають на свої улови. А ось добре підібрані колебалки показують дуже навіть непогані результати. Із загальноприйнятих у наших краях варіантів – “Чорноспинка” і “понтонівські” річкові вузькотілі моделі. У принципі, хтось обходиться одними колебалками, маючи непогані улови щуки. І все ж максимальні шанси дають відповідні моделі твічінгових воблерів довжиною 11-13 см і невеликі джерки. Перепробував купу воблерів, у підсумку в коробці залишилося штук 25 основних, і глибинні, і середні, і ті, що ходять не глибше одного метра. Хоча, за великим рахунком, можна прекрасно обійтися буквально парою моделей, експериментуючи з грою. Не соромлюся робити й дуже тривалі, до 10-15 секунд, паузи в осінні періоди щучої пасивності, і тільки тоді нормальні рибини сідають.
Найважливіша особливість верхнього Дніпра – щука любить яскраві приманки, і часто ігнорує натуральні забарвлення. Цей момент стосується всього сезону, і без різниці, каламутна вода чи прозора. Гарний колір золота або “кислота”. Або взяти жовтий колір – щука на нього погано реагує, а варто спинку пофарбувати в чорний колір, і починає риба жадібно хапати приманку.
Бувають моменти, коли натуральні тони все ж непогано вистрілюють, але такі дні рідкісні. У більшості випадків, якщо принципово впираєшся в натуральний колір – взагалі нуль клювань.
Те, що дніпровська риба чітко реагує на яскраві кольори, підтверджує і ловля в яскравому жилеті, від якого хижак зазвичай сахається. А одягнеш непримітний жилет – відмінно бере накоротке. Підібрати відповідні на сьогодні приманки і проводки виходить швидше з напарником. Зазвичай один ловить із правого борту, інший – із лівого, і оперативно обмінюємося інформацією.

Сюрпризи в улові

Під час лову щуки спінінгом сюрпризів вистачає. Судак до 2 кг сідає регулярно, реально зачепити і досить великого ікластого в 3-5 кг. При цьому цілеспрямовано полювати за судаком проблематично – якихось великих ям на верхніх ділянках Дніпра немає, і судаки широко розкидані по акваторії.
Під час сплаву звичайні й клювання окуня від 300 г і вище. Смугастий здебільшого тримається по піщано-кам’янистому дну свалів. Не бракує по річці і дрібніших окунів у 100-200 г, які зробили популярним у місцевих спінінгістів мікроджиг. Але це вже більше береговий лов.
Нерідко під час сплаву влітає головень, якого хапає по річці. Рідше трапляється жерех. Запросто і сомик позапланово атакує щучью приманку в непередбачуваних місцях. Є й великі соми, здебільшого в районі Дубровного – місцевими перекатами та їхніми найближчими околицями. Та й у межах Орші тримаються чудові рибини. Пам’ятається, 31 грудня минулого року на невеликому міському приямку трапився несподіваний “зачіп”. Смикав – смикав спінінг, нічого не зміг зробити, потім сам відчепився – повернувся до мене рапаловський воблер практично без лакового покриття. Явно хороший сом пройшовся по ньому своєю щіткою.

Ловля на перекатах

Здебільшого місцеві рибалки їздять на перекати, обловлюючи їх з берега донками, спінінгами, фідерами. На дніпровських перекатах риба тримається дуже щільно, особливо влітку, та й восени любить тут стояти. Саме тут часто стоїть головень, жерех. Також там високі шанси на піймання судака. Неспроста тут звичайні не тільки місцеві оршанські рибалки, а й могилевчани люблять приїжджати сюди. Найчастіше на берегах буває затісно. Саме з цієї причини ті, хто сплавляється річкою, часто не обловлюють перекати, щоб уникнути штовханини. Але якщо мало рибалок, то можу і покидати, стаючи на якір або тимчасово зійшовши на берег. До речі, і щука стала частіше виходити на перекати, і якщо цілеспрямовано ловити головня без повідця, то зубаста запросто може відтяпати кілька дорогих воблерів. Хоча частіше щуки трапляються безпосередньо на входах у перекат, де, як правило, є невелика ділянка тихої води. Але навіть якщо перекат безлюдний, довго тут не затримуюся, адже у сплаву завжди є досить жорсткий графік, і намагаюся його дотримуватися.

Спінінг і живець

Раніше любителі сплаву часто практикували спільну риболовлю спінінгом і живцевим поплавком, по конкретних місцях, застосовуючи то одну снасть, то іншу. І результати зазвичай радували. Зараз ця тактика часто дає збої. Напевно, щука стала хитрішою і вимагає повної віддачі в роботі з кожною снастю. Тому пріоритети розділилися. Скажімо, хтось сьогодні їде зі спінінгом, а на наступні вихідні з вудкою – живцівкою. Хтось спінінгу перестав зраджувати і став ходити сплавом тільки з ним. Хтось повністю спеціалізується на поплавці. Так, є майстри живцевого лову, які ловлять тільки на живця з човна, нерідко у них на кукані троячки – п’ятірки, а то й по-справжньому трофейні щуки. За якістю риби вудка – живцовка зазвичай виграє у спінінга. Хоча теж не факт – спінінг ловить щуку абсолютно будь-якого розміру, ось у напарника мого на початку листопада вісімка була. При цьому саме спінінг найкомфортніше почувається на швидкій дніпровській течії, даючи змогу оперативно шукати активну рибу, яка на течії, не роздумуючи, хапає обманку, інакше голодною залишиться.
Живцева ловля на Дніпрі апріорі менш рухлива, відповідно, вимагає дуже хорошого знання місць, тяжіє до слабкої течії, та й метушні багато з цим живцем. Проте бувають дні, коли млява щука взагалі не бере на спінінг, і тільки живець дає хорошу рибу, коли вдається його підвести під ніс щуці. Тож про всяк випадок на всякий випадок, спінінгістові, все ж таки, є сенс тримати в резерві й живцівку, якщо не згоден миритися з “прольотом” в особливо складні на клювання дні.

Риболовля на Дніпрі: вибір маршруту

Вічна проблема сплаву – закидання плавзасобу вгору за течією. Хтось знайомих просить, щоб на автомашині підкинули. Багато хто з невеликими човнами їздить на автобусі або електричці. І я без проблем їжджу, орієнтуючись на розклад, щоб вийти на воду вранці раніше. Як на мене, так найцікавіша ділянка для щучого лову лежить між Орловичами і с. Бура. До Орловичів ходить автобус, звідти за два дні сплавляюся до Дубровного. Можна вкоротити маршрут, доїхавши автобусом тільки до Россасно, тоді реально дійти за день до Дубровного, але доведеться в деяких тиховодних місцях активно підгрібати, особливо якщо вітер дме проти течії. Тут, звісно, переваги у моторного човна, але з ним не так цікаво. Електричкою теж можна дістатися, але йти до річки доведеться значно далі.
Ділянка Дубровне – Орша непогана за рибою, але тут дачники нерідко сітки ставлять, і вже людно, багато човнярів ходить, та й тролінг пристойно прорідив популяцію хижої риби. Особисто для мене, чим вище по Дніпру, тим цікавіше. До закриття кордону стартували від російського села Гусино – там теж шикарні місця, перепади глибин цікаві, багато щуки, вона нелякана, людей зовсім мало. А от від Лонниці до Орловича щука не дуже-то тішить, зате саме тут є глибокі, до 12 м, сомові ями.