Вплив на риб температури води та тиску

Життєдіяльність усього живого на Землі безпосередньо залежить від стану середовища, в якому вони мешкають. Риби є одними з найдавніших мешканців планети, а водні простори – середовище їхнього існування. Температура тіла риби має властивість змінюватися залежно від змін температури води.

Ці температурні коливання мають прямий вплив на всі найважливіші процеси життєдіяльності риб: на розмноження, ріст, харчування, рух тощо.

Існує крилатий вислів: “Що росіянину добре, то німцеві смерть…” Ось так і з рибами. Не всі риби однаково добре (або погано) почуваються за одних і тих самих температурних режимів. Візьмемо, наприклад, форель. Ця риба за 10-12 градусів починає інтенсивніше годуватися.

У щуки підвищений апетит з’являється за 13-16 градусів. А ось сазану дуже їсти хочеться тільки тоді, коли вода прогрівається до 23-28 градусів. Якщо ж вода стає занадто холодною або, навпаки, занадто теплою, то риби зовсім перестають приймати їжу.

Та ж форель не буде харчуватися, якщо температура води впаде нижче плюс 3 градусів або перевалить за плюс 18. Минь “сяде на дієту”, якщо вода прогріється вище плюс 12 градусів. Сазан не доторкнеться до їжі, поки температура води не прогріється до 10 градусів.

Проте наведені вище дані не можна вважати стовідсотковими. Аж ніяк. Як і скрізь, так і в цьому випадку, завжди є свої винятки, пов’язані з кліматичними умовами, до яких рибам доводиться пристосовуватися, щоб вижити.

Коли температура води падає (з настанням холодного періоду року), всі життєві процеси у риб мають тенденцію до уповільнення, і самі риби прагнуть піти, як то кажуть, на дно. Це, особливо, стосується теплолюбних видів, які від занадто холодної для них води впадають в анабіоз, тобто повністю припиняють будь-яку життєдіяльність. У такому стані риба точно не буде клювати.

Цю особливість поведінки риб повинні враховувати рибалки під час зміни води в канні з мальками або живцем: воду міняти треба не більше половини за один присід, щоб не піддавати риб’яче серце хворобливому для нього шоку від різкої зміни температури води.

Як виняток можна згадати форель і лосось, які не припиняють своєї життєдіяльності навіть у зимові морози. Трохи продовжують харчуватися окунь, щука, плітка і йорж, а судак і лящ харчуються ще рідше. Підвищення температури води має зворотну дію – всі дії риб стають активнішими.

Крім холоднолюбних видів, яких занадто тепла вода вводить у той самий стан, що і теплолюбних холодна. У надто теплої води є й інша згубна небезпека для риби: у воді сильно скорочується вміст розчиненого кисню, від чого вона просто задихається. А ось тунець у цій категорії воістину унікальна риба: температура тіла у тунця може перевищувати температуру води на цілих 8-9 градусів.

Інший унікальний представник величезної рибної сім’ї мешкає на Чукотському півострові в дрібних водоймах і струмках – це рибка далія: вона замерзає разом із водоймами, а коли вони відтають, то оживає і вона. У гірській Каліфорнії мешкає ще одна витривала від природи рибка луканія: вона здатна не тільки харчуватися, а й розмножуватися при температурі води в 50 градусів.

Подібна залежність від температурних показників води визначає місце проживання того чи іншого виду риб. Кожен із них має свою північну і південну межу зони розселення.

Наприклад, сазан облюбував для себе нижню течію південних річок, судака ніде не знайдеш у басейні Білого моря, а ось у Ленінградській обл. його хоч греблю гати. Вусань, що мешкає в Дніпрі, вище від Дорогобужа не піде тощо.

Навіть в одному і тому ж озері риба, що мешкає в північній його частині, ніколи не буде плавати в його південній частині. Прикладом може бути легендарне Ладозьке озеро, де мешкають риби жерех, сирть і палья: перші дві люблять теплу воду і ніколи не залишають південну половину озера, а ось для пальї потрібна холодна вода, тому вона мешкає в північній половині.

 

Іншим найважливішим чинником, що впливає на життя риб, є тиск води. Що глибина біля водної гладі більша, то сильніший тиск, під впливом якого перебуває риба. Однак природа подбала про те, щоб риби могли виживати в таких умовах: у надрах водонепроникного тіла риби встановлюється баланс між внутрішнім і зовнішнім тиском. Цей процес – під час занурення риби на глибину або її самостійного підйому – потребує певного часу.

Якщо ж спійману на глибині рибу занадто швидко підняти на поверхню, вона одразу ж загине. Рибу вб’є занадто великий внутрішній тиск, який просто не встигне підлаштуватися до зовнішнього тиску. У результаті у риби лізуть з орбіт очі, а її нутрощі вдавлюються через рот.

Нижче наводиться порівняльна таблиця температурних значень, за яких певний вид риб проявляє більшу або меншу життєдіяльність.