Ловля уклейки восени – особливості упіймання цієї риби

Уклейка – це дуже активна і моторна рибка, яка має досить гарний зовнішній вигляд. Важко повірити в те, що хтось може не знати про уклейку, адже вона поширена практично у всіх вітчизняних водоймах, починаючи від річок і озер і закінчуючи водосховищами та навіть проточними ставками. Ловля уклейки восени протікає дуже цікаво, заняття це захопливе і тому в нього є чимало шанувальників.

Осінь вносить свої корективи в процес вудіння уклейки, яка починає проявляти неабияку лінь і часто кидає клювати в денні години. Таким чином, лов починається вранці, на світанку, триває кілька годин, а потім переривається і поновлюється лише з приходом вечора. Приблизно за півгодини до заходу сонця уклейка починає спрямовуватися до берегової лінії, а особливо часто це відбувається під час листопаду. Тут-то її і можна наловити скільки завгодно.

Особливості

Коли погода починає псуватися, уклейка починає активні приготування до майбутньої зимівлі. Восени раціон цієї рибки зменшується, бо більша частина комах, що живуть влітку, пропадає. Це робить уклейку охочою до будь-якої приманки.

Однак, на відміну від весняного жора, восени вона не така активна, тому рибалці доведеться постаратися, щоб уклейка все-таки схопила наживку. Іноді доводиться закидати її просто під ніс ледачій рибі.

Як принада добре підійде мотиль. При цьому важливим чинником є величина – що більший, то краще. Дрібний підгодовувальний мотиль не можна брати із собою в жодному разі!

Мотиля можна включати і до складу підгодовування. Рибу приманюють ним, кидаючи в точку лову скромними партіями, приблизно по десятку штук, злегка здавлюючи перед цим, щоб посилити їхній аромат і сповільнити їхнє занурення.

Ловля уклейки восени буде ефективною, якщо рухи рибалки будуть досить швидкими, адже зграйка риб легко може піти годуватися в інше місце. Саме тому діяти потрібно стрімко. Примітно, що ця моторна рибка не поспішає кидатися на нерухому насадку.

Викликати в неї інтерес можна, злегка поворухнувши снасть. Також уклейки прагнуть схопити наживку в момент, коли гачок тільки падає у воду.

Ловля уклейки восени на річці, та й у будь-якій іншій водоймі, не може відбуватися без правильно підібраного підгодовування. Чудово підійде так зване плітове підгодовування, яке складається з кульок, консистенція яких дає змогу їм доходити до глибини в кілька метрів. Добре, якщо колір підгодовування буде темнішим – це привабить уклейку.

Мотиль є важливим компонентом будь-якої підгодовувальної суміші, навіть якщо вона складена на основі опариша. Не можна заздалегідь передбачити успіх тієї чи іншої приманки, адже рибка може віддати перевагу як мотилю, так і опаришу.

Після того, як ритуал підгодовування рибки завершено, можна приступати до вудіння. Клювання зазвичай відбувається вже через кілька секунд після закидання. Якщо цього не сталося, оснащення найкраще перекинути в той чи інший бік на кілька десятків сантиметрів. Якщо і в цьому разі клювання не видно, потрібно відразу ж змінити спуск.

Отже, відповідаючи на запитання про те, як ловити уклейку восени, можна порадити таку техніку вудіння: швидко і точно перезакидати оснащення, періодично додавати у воду невеликі порції підгодовування, шукати оптимальний спуск і довжину повідця.

Іноді в осінні дні смакові вподобання уклейки змінюються, і вона починає охочіше клювати на личинок, які мешкають у насінні татарника та будяків, а також усередині стовбурів чорнобильника. Якщо на традиційні приманки клювання немає, можна спробувати і цю наживку.

Утім, коли вода холоднішає, а типовий для уклейки верховий корм сходить нанівець, риба здатна поїдати будь-які приманки.

Снасті

Найчастіше для вудіння цієї риби використовують довге і легке вудилище, оснащене м’якою вершинкою. Довжина такого вудилища може досягати восьми метрів. Це необхідно для того, щоб зробити закид легкої снасті подалі від берега, туди, де годується зграя. Легке вудилище забезпечує відмінний зв’язок, практично миттєво реагуючи на будь-яке, навіть найслабше, клювання.

Амортизатори, якими має бути оснащений кінчик вудилища, відіграють важливу роль, знижуючи ризик обриву тонкої снасті жвавою уклейкою, що чинить опір. Снасть для лову уклейки восени має містити дуже маленьке грузило, що не змінює природного ходу приманки.

Ступінь стійкості поплавка й оснащення набуває вирішального чинника тоді, коли уклейка перестає клювати на рухому приманку. Особливо часто це відбувається саме восени. Найкращими моделями поплавка є краплеподібні та конусоподібні варіанти. Дуже важливий для стійкості подовжений кіль.

Волосінь слід вибирати таку, щоб її діаметр становив 0.08 мм. Маса нижнього грузика має бути 0.02 г. Гачки потрібно вибирати особливо ретельно, і головне тут – щоб вони підходили не тільки за розміром і формою, а й за характером поведінки риби.

Вудити уклейку потрібно на одногнучкі гачки, що мають довгу цівку і прямий загин, а також лопаточку. Добре, якщо борідка буде маленька, хоча іноді її може не бути зовсім.

Колір гачка потрібно вибирати темний або білий. Якщо як наживку використовують опариш, то потрібні гачки № 18-20, а якщо використовують мотиля, то гачки № 20-22.

У хорошого гачка неодмінно будуть відсутні шорсткості на поверхні, сам він буде тонким, а жало – оптимальної конусності. Якщо гачок погано тримає заточку, то через приблизно півсотні клювань його гострота знижується, він уже не проколює насадку, а рве її. Правити його безглуздо, краще викинути і взяти новий.

Ловля уклейки восени – відео

Представляємо вам відеоролики з ловлі уклейки восени.