Ловля ставридки в Чорному морі – методика та особливості упіймання

Ставрида – це риба, яку заслужено прозвали “королевою Чорного моря”. Вона ловиться в Криму практично цілий рік. Наприкінці минулого століття біля берегів Чорного моря водилося багато ставриди, але потім її кількість різко скоротилася.

Сьогодні ці води стали набагато чистішими, і прибережна смуга Одеси знову стала регулярним притулком зграй ставриди.

Зазвичай ця риба мешкає на глибині від 10 до 50 метрів, тому її особливо зручно виводити з борту човна, але досвідченими рибалками також практикується і ловля ставриди з берега.

Особливості вудіння

Зазвичай ловля ставридки в Чорному морі не вимагає спеціальних навичок і добре підходить для початківців любителів рибної ловлі. У самий сезон у Криму можна вивудити пристойну кількість цих вертких рибок зі сріблястою лускою.

Ставрида харчується дрібнішими представниками місцевої морської фауни, такими, як хамса, атерина або навіть власний молодняк.

Входячи в мисливський раж, ставрида може цілими зграйками вистрибувати з води. Ловити її можна в будь-який час дня, проте найжвавіше клювання зазвичай спостерігається незадовго до заходу і відразу після сходу сонця. Ставриду не відлякаєш шумом гребних човнів або двигунів на яхтах.

Найкраще ловити ставриду в серпні або вересні, а також у травні або в червні. Утім, навесні ставрида клює не так інтенсивно, як восени, коли за лічені хвилини можна наловити половину відра, особливо якщо попадеться зграя, що годується. Оскільки ця риба – хижа і має невгамовний апетит, то вона кидається на все підряд, не розбираючи наживки.

Їй до смаку припадуть і рачки, чорноморські креветки, і шматочки оселедця, а також патрані мідії і навіть звичайні черв’яки. Однак досвідчені рибалки радять використовувати як наживку варених креветок, які легко насаджуються на гачок і є дуже помітними для голодної ставриди, особливо в нічний час.

Методи лову та снасті

Ловля ставриди може здійснюватися всілякими снастями: вудками з борту або довгими спінінгами з берегової лінії, поплавцевою снастю тощо. Найбільше ставриди можна добути під час лову в схил.

Оскільки ставрида належить до зграйних риб, її слід ловити на складну безнасадкову снасть, яка оснащена достатньою кількістю гачків. При цьому слід пам’ятати про золоте правило – що більша кількість застосовуваних гачків, то більшу довжину повинне мати використовуване вудлище.

Ставриду можна вудити прямо з руки, такий спосіб також іменується ловом у схил. Він непоганий тим, що волосінь взагалі не плутається з розташованою по сусідству снастю. Ставрида чіпко, стрімко хапає наживку і тут головне вчасно її зачепити.

Здебільшого снасті для лову ставриди подібним способом мають такі характеристики: тонка полегшена вудка завдовжки від 3 до 5 метрів, оснащена тонким хлистиком з підходящою за розміром волосінню, діаметр якої близько 0.2 мм. Тут також використовується ковзний п’ятиграмовий грузик і поводок, де застосовується волосінь з діаметром 0.18 мм. Гачок потрібен блискучий, сріблястий, з подовженою цівкою. Добре підійдуть моделі №5-6.

Для ловлі ставриди на ставку зі швидкохідного катера, окрім хорошої снасті, знадобляться також гарний теплий одяг, відро для збору улову, пиття і їжа, адже катер виходить у морські простори рано вранці, а повертається ближче до вечері.

Снасть тут потрібна така: спінінг, обладнаний котушкою безінерційного типу і досить жорстким хлистиком. Утім, згодиться і ростовська інерційка. Діаметр основної волосіні має становити 0.4 мм. Така волосінь використовується зі ставкою на великогабаритному вертлюжку.

Ставка зазвичай в’яжеться зі звичайної волосіні, діаметр якої становить 0.18 мм. Гачків на ставці має бути близько 10, усі вони повинні мати довгу цівку №6, допускається також і лаконічне люрексове оперення. На кінці обов’язково має бути вантаж масою 120 г.

 

Ловля на самодур

Самодур являє собою традиційну снасть багатогачкового типу, яка чудово підходить для вудіння хижої риби. Зрозуміло, ставриду можна спіймати і на багато інших снастей, проте ловля ставриди на самодур є одним із найбільш видовищних, захопливих та ефективних способів добування цього ненажерливого хижака.

Свою назву ця хитра снасть отримала тому, що замість різних наживок тут застосовуються так звані обманки – спеціальні яскраво забарвлені деталі з блискучою поверхнею.

Як відповідне вудилище для лову ставриди цим способом можна застосовувати моделі, що мають довжину від 1.8 до 3.5 метрів, велику міцність і жорстку структуру. Це необхідно тому, що ставрида є моторною й агресивною рибою.

Значення тесту має варіюватися в діапазоні від 60 до 130 г. Від кількості використовуваних гачків залежить такий параметр, як довжина вудилища. Якщо використовується десяток гачків і більше, то довжина обраного вудилища має перевищувати 2.8 метра.

Підбір оптимальної котушки слід здійснювати залежно від бажаного способу лову. Для вудіння з берега якнайкраще підійдуть безінерційні моделі, а під час лову в схил дозволяється використовувати також і котушки інерційного типу.

Головне – відмовитися від використання занадто маленьких котушок, адже її габарити мають перевищувати середньостатистичні, а шпуля має бути від 80 метрів до 150. Від такої снасті потрібна достатня міцність, щоб витримати сукупну вагу кількох спійманих риб.

Діаметр основної волосіні краще залишити в районі 0.4 мм, тому що надто товста волосінь може насторожити ставриду. Щоб волосінь не плуталася, довжину повідця краще залишати в межах 4-5 см.

Повідці в’яжуться на основну волосінь безпосередньо після грузила, з кроком у 5-15 см. Гачки мають розташовуватися таким чином, щоб вістря дивилися в різні боки.

Щоб зручніше було замінити повідець у разі обриву, його потрібно прикріпити до основної волосіні карабіном. Щоб волосінь з часом не стерлася, повідець потрібно намотувати не на кутове, а на кругле мотовило.

Використовувати самодур потрібно так само, як і зимову вудку. Ловля на цю снасть здійснюється з човна, який розташовується в місці, де глибина варіюється від 10 до 30 метрів. Після зупинки човна потрібно розмотати снасть і опустити вантаж до самого дна, а потім підняти його на 30-40 см і починати вудити ставриду.

Тут важливо регулярно піднімати й опускати снасть, здійснюючи ледь вловимі посмикування. Якщо зграя риб промишляє біля поверхні, снасть доведеться підняти вище.

Найлегше знімати улов з гачків без зачепів. Головне – уважність, тому що під час зняття риб, які тріпочуть, з гачків, можна ненароком зачепитися і самому. За відсутності належного досвіду вудіння з багатогачковою снастю найкраще починати ловлю ставриди на самодур із трьома гачками.