Дика риболовля в Барановичах

Водосховище Мишанка – найвідвідуваніше місце відпочинку городян. У спекотні вихідні сюди приїжджають з усієї Брестської області. На водоймі створена вся необхідна інфраструктура: пляжні кабінки, парковка, майданчики для ігрових видів спорту, тенісний корт. Але особливо популярне водосховище у любителів рибної ловлі. Товстолобик, щука, плотва, короп, лин, окунь, краснопірка – далеко не повний список мешканців водойми.

Через необхідність капітального ремонту дамби, 10 листопада місцева влада дала вказівку осушити водосховище. Місцевим жителям дозволили наостанок половити риби, встановивши ліміт у 10 кг. Почалася не ловля, а масове знищення риби всіма можливими способами. У хід пішли сітки, багри, “телевізори” та інші браконьєрські пристосування. У жадобі наживи багато хто повертався за здобиччю по кілька разів.

“Це просто безумство. Рибу виносять мішками з-під картоплі! Роблять по кілька заходів. Міліція стежить тільки за тим, щоб не було бійок”, – обурюється місцевий житель.

Водночас той факт, що “рибалки” здебільшого приїхали на іномарках, свідчить про те, що любителями халяви виявилися далеко не незаможні.

Незалежний еколог, юрист ТОВ “Екодім” Григорій Федоров таку бездіяльність влади називає прямим порушенням закону РБ “Про тваринний світ”: “Закон зобов’язує здійснювати заходи з охорони біологічного різноманіття тваринного світу, включно з рибою”.

Гребля закріплена за УКРСП “Барановичирембуд”. Зі слів директора організації Володимира Кудласевича, дамба, побудована ще 1964 року, перебуває в аварійному стані. Проєкт з капітального ремонту споруди було розроблено 10 років тому, проте через недостатнє фінансування роботи так і не розпочалися.

У січні 2013 року після чергового технічного огляду, комісія визнала стан дамби аварійно-небезпечним. Щоб приступити до ремонту греблі, було вирішено дно водойми виморожувати. Тому воду і спустили на зиму.

Водосховище Мишанка – штучна водойма господарського призначення. Осушити його місцева влада мала повне право. Але спершу могла б порадитися з екологами.

Існують проєкти осушення водойм без негативних наслідків для довкілля. Наприклад, створення окремого каналу для відходу риби в інші водойми. Тим паче, що можливість для цього була.

“Рибу можна було виловити і випустити далі по руслу або дати їй шанс піти самій, – обурювалися свідки. – Замість цього, за допомогою мішків і каміння завалили прохід до дамби”.

Тим часом, державні ЗМІ щосили рапортують про досвід успішного зариблення численних водойм. Але зариблення фінансується з коштів Білоруського товариства мисливців і рибалок. Тобто з відрахувань рибалок, які сумлінно оплачують членські внески. Малоймовірно, що хоч хтось із тих, хто розправився з рибою на Мишанці, є членом БООР.

Уже після піднятого галасу в ЗМІ на обмілілій водоймі з’явилися контролери з рибнагляду. Кілька людей було затримано. Затримано без улову. Мабуть, риби в колишньому водосховищі вже не залишилося. Із затриманих стягнуто штраф у розмірі 3 млн руб. І то тільки завдяки тому, що 17 листопада набув чинності Закон, який посилює покарання за незаконний вилов риби, а також за наявність заборонених знарядь рибальства без встановлення факту видобутку.

Тим часом місцевих жителів хвилює питання, чи достатньо фінансування на закінчення реконструкції греблі та прибережної території. Чи буде проведено очищення дна, чи планується зариблення. Одне ясно, Мишанка стане колишньою ще дуже не скоро.