Стопори для ковзного поплавка: як вибрати і встановити?

Оснащення з ковзаючим кріпленням поплавка просто незамінне там, де глибина перевищує довжину вудилища.

Якщо потрібно ловити в невеликих вікнах, оточених водною рослинністю, то таке кріплення – єдиний прийнятний варіант.

При ковзному оснащенні поплавок рухається між двома стопорами. Як правильно їх вибрати і закріпити? Про це і піде мова далі.

Вимоги, які висуваються до стопорів для ковзного поплавка

1) Стопор має вільно пролітати через кільця вудилища.
2)Чітко фіксувати необхідну глибину спуску, але водночас мати можливість рухатися по волосіні, коли глибину потрібно буде змінити.
3)Закріплюватися на волосіні міцно, не прослизати і не розпускатися.

Гумові стопори

Раніше для виготовлення стопорів рибалки використовували шматочки ніпельної гуми, через які двічі пропускали волосінь.

Головний недолік такого стопора – він погано прослизає через кільця вудилища. Нині у продажу є готові гумові стопори для ковзного поплавка, овальні або циліндричні, які легко надягають на волосінь. На жаль, практика показує, що вони часто прослизають, проте вихід є – використовувати подвійний або потрійний стопор.

Нитяні стопори

Виробники пропонують і нитяні стопори, які закріплені на шпильках або трубочках з пазом. У комплекті з ними йдуть намистинки, які перешкоджають прослизанню вузла крізь вушко поплавка. Монтувати стопор дуже просто: через трубочку необхідно протягнути волосінь, змістити на неї стопор і затягнути його. При цьому кінчики обрізають не повністю, залишаючи хвостики 1-1,5 см. Такий вузол у процесі лову необхідно періодично підтягувати, щоб він не з’їжджав. Але й перетягувати теж не варто, інакше волосінь може закрутитися в спіраль.

 

Стопорні вузли

Як стопор для ковзного поплавка можна використовувати вузол, виготовлений власноруч. Вузол в’яжуть прямо на волосіні, а не надягають на неї. Для його виготовлення можна використовувати як плетену волосінь, так і монофільну. Якщо занадто туго зав’язати вузол з моно-ліски, він може пошкодити головну волосінь. Зі свого боку, вузол з плетінки добре проскакує через кільця і його краще видно, але такий стопор більше схильний до прослизання.

Як зав’язати стопорний вузол?

Одинарний вузол:

1)беремо волосінь для стопора, формуємо з неї петлю і накладаємо її на основну волосінь;
2)вільний кінець стопорної волосіні протягуємо в петлю, потім обертаємо навколо головної і стопорної волосіні і затягуємо вузол, перед цим намочивши його;
3)обрізати хвостики не слід занадто коротко.

Подвійний вузол:

1)стопорну волосінь потрібно скласти вдвічі, після чого обернути її навколо головної волосіні;
2)робимо петлю, і навколо неї кілька разів обертаємо кінці волосіні;
3)змочуємо вузол, затягуємо і обрізаємо кінці. Такий вузол надійніший, ніж одинарний.

Зверніть увагу на верхній стопор

Якщо глибина лову перевищує довжину вудилища, то до вибору верхнього стопора для ковзного поплавка слід ставитися дуже уважно. Якщо стопор великий, то можливі проблеми під час проходження його через тюльпан вудилища. Особливо це актуально для матчевих вудилищ, обладнаних кільцями і тюльпаном невеликих розмірів.

Ще одна проблема з’являється, коли доводиться ловити на глибині, у 2 або 3 рази більшій за довжину вудилища, наприклад, у ямах із човна. У цьому разі, коли рибалка підмотує волосінь, верхній стопор потрапляє на шпулю котушки. Це неважливо, якщо котушка інерційна. Якщо ж використовується безінерційна модель, стопор може перешкоджати сходу волосіні, тому із закиданням виникають труднощі. Якщо ви хочете використовувати готовий стопор, то в цьому разі він обов’язково має бути силіконовим, а не нитяним.

Буває й так, що маленькі стопори для ковзного поплавка проскакують в отвір кріплення або навіть застряють у ньому. Щоб такого не відбувалося, на волосінь між кріпленням і стопорним вузлом надягають намистинку. Пластикові намистини, які йдуть у комплекті з нитяними стопорами, можуть мати гострі кромки. У такому разі краще взяти оплавлені скляні намистини, у яких зазначений недолік відсутній. Коли рибалка робить підсічку і вимотування, і поплавок, і намистинка переміщаються до нижнього стопора, таким чином, у кільця намистина не потрапить.

Вважається, що нижній стопор можна і не використовувати, “довіривши” його функції верхньому грузилу. Але все-таки краще нижній стопор поставити, щоб поплавок не вдарявся об грузило, що може пошкодити його гідроізоляційне покриття. Відстань від стопора до верхнього грузила має перевищувати довжину поплавка і кріплення разом узятих.

Отже, ми бачимо, що вибір стопорів для ковзного оснащення – справа відповідальна. Досвідчений рибалка легко зможе зав’язати стопорний вузол, та й новачкам така справа теж цілком під силу. Які стопори для ковзного поплавка використовувати – нитяні, гумові або виготовлені власноруч – можна переконатися, спробувавши на практиці ті чи інші варіанти.