Основи лову риби на грушку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кілька років тому, будучи в гостях у родичів у Миколаєві, довелося мені побувати на риболовлі на річці Інгул. Там познайомився я з одним завзятим і досвідченим любителем рибної ловлі із Запоріжжя.

Ловив він на спінінг, улов його був у рази більшим від мого, переважно досить великий карась, був і судак, теж завидних розмірів.

Познайомилися, поговорили, прийняли, як годиться, по “махонькій”. Я помітив у нього на спінінгу незвичайне саморобне оснащення, такого я раніше не бачив. На моє запитання Геннадій відповів: “Це грушка, сам роблю. У нас її ще кукурудзою називають. Найбільш далекобійна приманка, їй не конкурент навіть вухастик без гумки”.

Природно, мій інтерес був великий, і Гена дуже докладно розповів мені, як робити ці самі “грушки-кукурудзи”. Виявилося настільки просто, що, повернувшись із гостей додому, я за кілька вечорів наробив цих грушок на “всі випадки життя”, тобто на будь-який розмір.

“Грушки”, особливо дрібні, робляться досить просто. Береться латунний або мідний пруток діаметром від 5 до 10 мм, підійде і алюміній, і навіть звичайна сталь. Немає прутка – можна використовувати трубку. Всередину заливається свинець – і ось вам готовий матеріал для “грушки”.

Для дрібних “грушок” я використовував старі мідні трубки від гальмівної автомобільної системи. Підійдуть антени від старих радіоприймачів, і полірувати не треба. Можна використовувати стріляні гільзи від нарізної зброї, шестигранники.

Далі від прутка або залитої свинцем трубки відрізається сама “грушка”, з одного боку під кутом приблизно 25-35*, з іншого – або під прямим кутом, або 65-75*. Довжина від 40 до 65 мм. Усі незграбні боки загладжуються на наждаку, “грушка” полірується. На гострому кінці свердлиться отвір, в отвір вставляється заводне кільце з трійником, і за нього ж чіпляється карабін шнура. “Грушка” готова.

Але це ще не все. Є ще одна дуже важлива “фішка” – трійник необхідно оснастити червоною “борідкою”. Для цього можна використовувати червоні нитки, люрекс, шерсть, хутро з довгим ворсом. Дуже ефективна так звана “козяча борідка” – кілька довгих ворсинок козячої вовни упереміш зі смужками ялинкового дощу.

Півняче перо дуже добре підходить. “Борідка” акуратно кріпиться на цівку трійника так, щоб вона прикривала гачки трійника. До речі, можна використовувати і двійник. Найчастіше я використовую №6, але тут усе підбирається експериментальним шляхом. Саме ця червона “борідка” і привертає увагу карася або судака.

Пропонуємо вам альтернативні відеоролики з виготовлення грушки.

Карась на грушку

 

Найкраща пора року для лову карася – весна і літо, восени починається помітний спад клювання. Для лову карася краще застосовувати дрібні “грушки” вагою до 4 грамів. Трійник або двійник, на мій погляд, оптимально застосовувати № 4-5, волосінь – 0,16-0,17.

“Грушку” перед ловом можна потримати в гасі, карася приваблює запах нафтопродуктів. А ось запах тютюну його відштовхує. Тому під час ловлі карася краще не курити.

Проводку теж треба робити своєрідно. Як тільки “грушка” опустилася на дно – легкий ривок і трохи попрацювати котушкою. І далі все так само – “грушка” на дно – ривок, підмотка.

Час доби лову карася на “грушку” мало чим відрізняється від звичайного лову карася на поплавкову вудку або на фідер. Це досвітні сутінки, ранній ранок, а так само вечірні сутінки. Вдень карась “відпочиває” зарившись головою в мул.

Карась не любить прохолодної води зі швидкою течією, тому місця для його лову краще обирати тихі, з прогрітою стоячою водою – заплави, затони, ставки, старі торф’яні кар’єри з очеретом.

Ловля судака на грушку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Під час лову судака насамперед треба враховувати, що судак любить чисту прохолодну воду і швидку течію, а також глибину. Найкраще займатися ловом судака на руслі річки або на брівці русла. Судак любить кам’янисте дно, а також віддає перевагу рівному піщаному дну.

Найкращий час доби для полювання на судака – це густі вечірні сутінки. Найкраща пора року – весна й осінь. Влітку судак ловиться погано.

“Грушку” для лову судака слід обирати більш значних розмірів – завдовжки від 7 до 10 см, вагою 14 – 25 грамів. Трійник на судака доцільно використовувати №8, на берша – №6.

Дуже непогано нанести на торець “грушки” світлонакопичувач, у темній воді він привертає увагу хижака. На трійник можна насадити віброхвіст, але дуже хороший ефект дає “козяча борідка” (див. вище).

Насамкінець розповім невелику історію, пов’язану саме з ловом на “грушку”. Трапився якось у мене гарний зачіп, зірвав я його, вибрав – червоної опушки на трійнику немає. Замінити нічим. А на “закуску” був у мене запечений у духовці морський окунь із головою вельми солідного розміру.

Витягнув я в нього око, насадив його на трійник, закинув, і тільки почав проводку робити – удар. Смикнув різко і давай вибирати. Щука майже на три кіло!

Вдалого вам полювання, гарного клювання і чудового відпочинку!