Як рибалити на спінінг – корисні поради

Риболовля на спінінг азартна до самозабутності. Особливо, коли інструмент стає ніби продовженням руки і передає найдрібніші рухи приманки, не кажучи вже про клювання.

Але домогтися цього відчуття можна тільки вивчивши всі тонкощі цього виду лову.

Спінінг і його характеристики

Щоб зрозуміти, як правильно рибалити на спінінг, потрібно ближче ознайомитися з цим інструментом. Якщо порівнювати ловлю на спінінг з грою на будь-якому музичному інструменті, то стає зрозумілим, що не буває універсальних спінінгів, які можна застосувати до будь-яких умов і ловлі будь-яких видів риб. Скрипка не годиться для військових маршів, а литаври для відтворення ліричної мелодії.

Тест

Спінінгові бланки підрозділяються на ультра-легкі, легкі, середні та важкі. Це означає, що для кожного спінінга існує певна вага приманки, яку рекомендується застосовувати для його оснащення. Ігнорування цих рекомендацій призводить у кращому разі до відсутності результатів, у гіршому – до поломки вудилища.

Ультра-легкий спінінг, або, як його ще називають на іноземний манер, “ультралайт”, можна використовувати з принадами, вагою до 7 грамів. Перевищення цієї граничної ваги підвищує ризик поломки кінчика спінінга під час закидання.

Значення легкого спінінга характеризуються вагою від 7 гр – до 15 гр. Середній тест – 15 гр – 40 гр. Важкий – понад 40 гр. Ці значення вказуються або на самому бланку спінінга, або в документації, що додається до нього під час купівлі.

Ультралайт найефективніший при лові на дрібні приманки. Спінінг з легким тестом зручний у лові з джиг-приманками і дрібними воблерами. Середній – з великими воблерами і невеликими блешнями, переважно “вертушками”. Спінінг із важкими тестовими показниками використовують із блешнями, що коливаються, і “упористими” воблерами.

Строй

Ще одна дуже важлива характеристика спінінгового бланка – це його лад. Характер основних значень визначається, як швидкий, середній і повільний. Є й проміжні характеристики – середньо-швидкий і середньо-повільний.

При швидкому ладі вигин бланка поширюється тільки на вершинку спінінга. При середньому ладі вигин захоплює приблизно половину всієї довжини вудилища. Повільний лад характерний вигином усієї довжини бланка.

Кожен лад зручний для певних умов водойми і для лову певного виду риби.

Повільний лад менш чутливий до клювань дрібних хижаків. Крім цього, з ним легше виводити велику рибу. Швидкий лад здатний сприймати навіть легкий дотик риби до приманки, але довести до підсадки великий екземпляр буде з ним проблематично.

І все ж найпопулярнішим ладом серед рибалок залишається швидкий і середньо-швидкий лад спінінга. Він найбільше відповідає умовам російських річок і озер, а також хижакам, що живуть у них.

Коли можна ловити рибу на спінінг?

Якщо мати на увазі сезонний час, то відповідь на запитання впирається у два аспекти. Перший – очевидний. Ловля на спінінг передбачає відкритий водний простір. Взимку таких водойм украй мало. До них можна віднести незамерзаючі гирла річок південних регіонів і спеціальні водосховища при електростанціях. Отже, залишається тільки час після розкриття річок від крижаного покриву до його зимового становлення.

Також вирішення питання: коли можна рибалити на спінінг залежить від постанови органів Рибнагляду про сезонну заборону лову риби на певні снасті та деякі види риб. Тому, перш ніж виходити зі спінінгом на берег, потрібно ознайомитися з цими постановами. Вони бувають різними для кожного окремого регіону.

Є ще й психологічний аспект цього питання. Узяти в руки спінінг і почати ловлю можна, в принципі, коли завгодно. Але щоб не розчаруватися назавжди й остаточно, краще це зробити з примусу “неясного томління чогось спраглої душі”, за висловом О. С. Пушкіна. Саме тоді з’явиться шанс відчути новизну і незвичайну красу цього виду лову.

Перспективні місця для риболовлі

Ловля на спінінг передбачає полювання на хижаків. І вирішувати, де рибалити на спінінг, слід, виходячи з цієї обставини, оскільки у різних хижаків є свої улюблені місця.

Для лову щуки найперспективніше обловлювати місця, затінені навислими деревами. Невеликі вири або ями, закоряджені гілкою, що обламалася. Межі водоростей або очерету, де їй найзручніше влаштувати засідку на жертву, що пропливає повз.

Для окуня характер місця змінюється. Його найчастіше можна зустріти там, де збираються зграйки молоді. Він завжди супроводжує їх, нападаючи на необережного малька, що відбився від зграї, і подорожує слідом за ними по всій території водойми. Може він також зачаїтися і в заростях латаття і на брівці перепаду глибин. Це характерно для більшого окуня.

Дрібних судачків можна виявити поруч з окунями, поблизу зарослого берега. Дорослі особини тримаються на перепадах галькового або твердого дна і неодмінно на течії. Можна зустріти його і поруч з опорами моста, під греблями та крутими берегами.

Ці три хижаки – основний об’єкт полювання  рибалок, оскільки вони поширені всюди. Інші види, які можна ловити на спінінг, мешкають у своїх областях, не виходячи за їхні межі.

Харіуса ловлять у сибірських річках, жереха – у південних регіонах, форель – у північних холодних озерах і гірських потічках, лососевих – у басейнах річок, що мають вихід до Тихого океану.

Правильна риболовля

Риболовля на спінінг полягає в дотриманні умов технічних характеристик бланків, умілого закидання і правильного проведення приманки. Переймаючись питанням – як рибалити на спінінг, потрібно врахувати саме ці три параметри. Орієнтуючись, наприклад, на ловлю щуки або судака, не варто брати з собою “ультралайт”, а маючи намір пополювати на окуня, використовувати важкий “параболик”. До успіху це не приведе.

Також має велике значення точний закид у потрібне місце. Техніка закидання під час лову спінінгом набагато простіша за техніку закидання під час нахлисту, і опанувати її набагато легше. Варто тільки зробити кілька пробних спроб.

Найчастіше використовується бічний закид. Для цього волосінь із приманкою приспускається до половини довжини спінінга. Спінінг відводиться в бік. Пальцем руки, що тримає спінінг, волосінь притискається до ручки. Іншою рукою відводиться дужка ліскоукладача, після чого робиться кидок із відпуском пальця, що утримує волосінь, і розворотом спінінга до водойми і злегка вгору.

Другий вид закидання вертикальний, через голову. Від бічного відрізняється тим, що спінінг відводиться не убік, а назад. Цей закид характеризується більшою дальністю польоту приманки.

Хорошої точності можна домогтися під час маятникового закидання. На жаль, для цього доведеться пожертвувати дальністю. Техніка полягає в розгойдуванні метрового спуску волосіні. За найбільшої амплітуди коливання вона відпускається, і приманка доставляється на місце.

Проводка залежить від приманки, на яку ловиться риба. Завдання проводки – анімувати штучну приманку до ступеня схожості природної її поведінки в товщі води. Чим більше вона буде схожа на живу істоту, тим легше буде обдурити рибу і спровокувати її на клювання.

Найпростішу проводку, найбільш підходящу для блешень, здійснюють рівномірним прокручуванням котушки.

Форма блешні, що проходить крізь воду, змушує її або коливатися (блешня, що коливається), або крутитися навколо основи блешні пропелера (блешня, що крутиться). Обидва ці рухи змушують хижака звернути увагу на ці рухомі об’єкти і напасти на них.

Інші види приманок вимагають іншої техніки проводки. Коротких зупинок із зануренням або спливанням приманок, різних за довжиною потяжок, різких ривків, під час яких приманка стрибає по дну, нагадуючи живого рачка або молюска тощо.

Ловля на спінінг – це процес творчий. Саме цим він і привертає до себе все більшу кількість рибалок. Зі спінінгом кожна риболовля стає піснею, що звучить завжди по-різному і залишає в душі слід, завжди несхожий на попередній.