Подвійний улов спіймали в Австралії

 

Того дня шістдесятичотирирічний Дон Гелхаар, рибалка зі стажем, поїхав на риболовлю в компанії друзів, пообіцявши своїй дружині зловити тріску. З ним були ще його тридцятидев’ятирічний син Камерон і онук Джейк. Вони рибалили з човна біля греблі Cooby Dam. Обіцяну тріску зловити вдалося, але здобич виявилася з сюрпризом.

З пащі величезної, завдовжки майже метр, “зеленої риби”, як австралійці називають тріску, стирчав хвіст теж не маленького за розмірами золотого окуня. Вийшло це так: спочатку на гачок клюнув окунь, а опинилася поруч і тут же проковтнула його. Дон розповів, що незвичайний улов належить його синові – риба попалася на вудку Камерона.

Усе йшло як завжди, Камерон сидів із вудкою і раптом відчув дуже потужне клювання. “Боже мій, по-моєму, я зловив велику тріску!” – вигукнув він і почав тягнути рибу з води.

Здобич пручалася, спочатку пішла на глибину, а коли йому все-таки вдалося витягнути її на поверхню, стало видно, що з її рота щось стирчить. Діставши рибу з води, вони з подивом побачили, що здобич-то подвійна.

Після риболовлі Дон Гелхаар відсвяткував із друзями-рибалками цей дивовижний улов, подібного до якого ніхто з них не зустрічав за все своє життя.

Щоб зловити на один гачок відразу два гідних екземпляри – таке, насправді, трапляється дуже рідко. А ось риба з сюрпризом трапляється частенько. Так, Девід Волкер, власник рибальського угіддя в Клер, Саффолк, знайшов у воді щуку з хвостом великого коропа, що стирчав із пащі, якого вона так і не змогла проковтнути.

Щуки не бояться полювати на велику здобич, бували випадки, коли цей хижак заковтує навіть качок і дрібних тварин. Але цього разу хижа риба напала на занадто великого для неї коропа, який виявився їй не по зубах. Таким чином, щука, що важила понад п’ять кілограмів, яку зловив Девід Вокер, принесла йому ще один трофей – майже півторакілограмового коропа.

 

Жадібність і ненажерливість щуки не має меж, що зрозуміло навіть з її назви, яка в перекладі з латині звучить як “голодний вовк”. Не раз було описано випадки, коли, вже схопивши здобич, але навіть не встигнувши проковтнути її, ця риба одразу ж кидається на гачок.

Не дивно, що щуки іноді й давляться своєю здобиччю, не зумівши її проковтнути. З жадібності хижачка може зазіхнути на занадто велику здобич, унаслідок чого не може ні проковтнути, ні виплюнути її назад.

Це зумовлено анатомічними особливостями розташування зубів щуки. В її пащі налічується до семисот дрібних і побільше гострих зубів, вигнутих у бік горла. Тому потрапивши в її пащу, у жертви вже немає шансів на звільнення, що іноді призводить до загибелі обох. Щука не погребує з’їсти і своїх родичів.

Наприклад, великі самки, що важать понад десять кілограмів, із задоволенням вживають у їжу щук-самців. Завдяки цьому їхній організм отримує білок, ідентичний тому, що міститься в організмі цієї щуки, що допомагає їм досягти ще більших розмірів.

З усіх спійманих в історії щук найбільша важила тридцять один кілограм за довжини сто сорок сім сантиметрів, а найдовша з тих щук, які траплялися, сягала сто п’ятдесят два сантиметри в довжину.

Сюрпризи і несподіванки на риболовлі трапляються нерідко. Вони можуть бути дивовижними, кумедними, небезпечними, повчальними, але все-таки краще отримувати приємні сюрпризи, такі як в історії про улов Дона Гелхаара.